lika_vir
[Останні записи][Архів][Друзі][Дані користувача]
Below are the 9 most recent journal entries recorded in the "lika_vir" journal:
|
05:28 pm
[Посилання] |
Про хакерів і хакерство
УКРАЇНСЬКІ ХАКЕРИ ЗМУСИЛИ АМЕРИКУ ЗАНЕПОКОЇТИСЯ
Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) заявляє, що в останні місяці клієнти інтернет-брокерів стали більше скаржитися на кібершахраїв зі Східної Європи.
Хакери з України, Росії й інших країн регіону всі частіше зламують онлайнові рахунки, повідомляє Інтерфакс із посиланням на The Financial Times.
Однієї з типових схем шахраїв є одержання імені й паролю власника рахунку за допомогою спеціального шпигунського програмного забезпечення. Одержавши доступ до активів жертви, хакери продають усі наявні на ньому цінні папери і перераховують вторговані гроші через посередників на банківські рахунки, використовувані для відмивання грошей.
Ще одна популярна схема: на гроші зі зламаного рахунку купуються акції невеликої компанії, на яких зломник потім спекулює.
Багато атак організовуються через межі США. SEC працює з правоохоронними органами України й інших країн Східної Європи, однак використання шахраями оффшорних схем утрудняє виявлення злочинців.
Останній гучний скандал за участю українського хакера завершився в США навесні 2006 року. У травні суд у Сан-Франциско присудив вихідця з Тернополя Максима Височанського до майже трьох років висновку. Височанський, відомий також під прізвищем Ковальчук, був визнаний винним у поширенні через інтернет тисяч копій неліцензованих програм і у відмиванні грошей. Тільки в ході однієї операції через литовський банк хакер отримав $ 20 тис.
За матеріалами 15 минут
ХАКЕРИ РОЗСИЛАЮТЬ "ТРОЯНЦІВ" ВІД ІМЕНІ АНТИВІРУСНОЇ КОМПАНІЇ
В Інтернеті зафіксовано масову спам-розсилку листів від імені відомої антивірусної компанії McAfee з адреси mcafee@europe.com, дані листи заражені троянською програмою Trojan-Dropper.MSWord.Lafool.v.
Вірус являє собою документ Word з ім'ям McAfee Inc. Reports.doc розміром 80 635 байт, що нібито містить звіт про поширення шкідливих програм у мережі, передає Ë³ãà <http://www.liga.net/>.
Як повідомляє "Лабораторія Каспєрского", документ містить макрос, написаний мовою Visual Basic for Applications.
Він витягає із власних ресурсів і запускає троянську програму, яка краде паролі для різних сервісів і прикладних програм, у тому числі AOL Instant Messenger та ICQ, а також особисту інформацію користувачів.
На думку фахівців "Лабораторії Каспєрского", компанія McAfee не має відношення до розсилання даного троянця.
Поштова адреса, зазначена зловмисниками як адреса відправника, є несправжньою і використовується з метою обдурювання пильність одержувачів заражених листів.
ВІДОМІ ХАКЕРИ
РІЧАРД СТОЛМЕН (Richard Stallman) відомий як батько безкоштовного програмного забезпечення. Коли Річард працював в лабораторії дослідження штучного інтелекту в MIT в 1971 році, він, при спробі виправити роботу не найважливішої програми, зіткнувся з безліччю «угод про нерозголошування» і проблемою закритих вихідних програмних кодів. Після повчальної «битви» за право володіння вихідниками неправильно працюючої принтерної утиліти - а це була саме вона, — Столмен здався і став одним з основних прихильників безкоштовного програмного забезпечення, створивши в процесі своєї подальшої діяльності GNU і Free Software Foundation.
ДЕННІС РІТЧІ (Dennis Ritchie) і КЕН ТОМПСОН (Ken Thompson) відомі завдяки двом найважливішим програмним розробкам XX століття: операційної системи UNIX і мови програмування C. Обидва почали свої кар'єри в Bell Labs в 1960-х, назавжди змінивши комп'ютерний світ своїми ідеями. Кен Томпсона більше нема не в комп'ютерній індустрії, але Денніс Рітчі як і раніше є співробітником Lucent Technology і працює над новою, основаною на UNIX операційною системою під назвою Plan9.
ДЖОН ДРЕЙПЕР (John Draper), відомий як Cap'n Crunch, знаменитий своїми зламуваннями телефонних мереж за допомогою свистка з коробки кукурудзяних пластівців Cap'n Crunch (звідки і отримав своє прізвисько). Крім закладання основ в справі телефонних фрікерів, Джон відомий авторством програми, яка була, мабуть, першим в світі текстовим редактором для IBM РС. Нині він очолює власну компанію, що спеціалізується на розробці систем захисту від спаму, відбиття атак хакерів і забезпечення безпеки персональних комп'ютерів.
РОБЕРТ МОРІС (Robert Morris) знаменитий створенням першого в історії інтернет-черв'яка в 1988 році. Черв'як заразив тисячі комп'ютерів і практично зупинив роботу інтернету на цілий день. Крім іншого, черв'як Morris був, напевно, першою автоматичною утилітою хакера, що використала декілька невиправлених вразливостей в комп'ютерах Vax і Sun.
КЕВІН ПОУЛСЕН (Kevin Poulsen) все ще відомий завдяки здійсненому ним в 1990 році злому телефонної мережі Лос-Анджелеса, після якого він став 102-м серед людей, які подзвонили на радіо, і виграв Porsche 944. Правда, потім Кевіна зловили і посадили у в'язницю на три роки. Зараз він працює колумністом на сайті SecurityFocus.
ВОЛОДИМИР ЛЕВІН, російський комп'ютерний експерт, який взламав мережу Citibank і вкрав 10 млн. USD. Його заарештував Інтерпол у Великобританії в 1995 році. Суд засудив Левіна до 3 років позбавлення волі і штрафу в 240015 USD.
ЦУТОМУ СІМАМУРА (Tsutomu Shimomura) — приклад «білого» хакера. Він працював в суперкомп'ютерному центрі в Сан-Дієго, коли Кевін Митник зламав мережу центру і вкрав інформацію про технології стільникового зв'язку і інші секретні дані. Цутому почав полювання на Мітника, що завершилося арештом останнього.
ЛІНУС ТОРВАЛЬДС (Linus Torvalds) відомий як творець Linux, найбільш популярної і широко використовуваної в наші дні UNIX-подібної операційної системи. Лінус почав розробку нової ОС в 1991 році, заснувавши її на ряді неоднозначних в ті часи технологій на зразок концепції безкоштовного програмного забезпечення і публічної ліцензії GPL. Він також відомий своїми суперечками з Ендрю Танненбаумом (Andrew Tannenbaum), автором ОС Minix, що стала джерелом натхнення на старті проекту Linux.
|
04:01 pm
[Посилання] |
стаття
БІЛЕ МІСТО БІЛЯ ПІВДЕННОЇ РІЧКИ
Білгород-Дністровський – стародавнє місто, що за віком рівняється з Римом, Афінами, Дамаском, Єрусалимом, Бейрутом, Пекіном, Єреваном. Білгород-Дністровський входить у десятку найстародавніших міст за рейтингом ЮНЕСКО.
За свою багатовікову історію місто десятки разів змінювало господарів, а тому й назву. VI ст. до н.е. на цьому місці була фіннікійська колонія Офіуза; У V ст. до н.е. – давньогрецьке місто Тіра; римляни, захопивши його, назвали Альба-Юлія; у 545 р. місто належало антам, які називали його Туріс; пізніше воно було під владою половців і звалося Акліба (через деякий час воно було зруйновано). Нове місто тут збудували слов’янські племена – тиверці та уличі, вони назвали його Білим містом за кольором будівель з білого каменю, про нього у своєму літописі згадував Нестор. Згодом різні завойовники називали місто Левкополь, Монкастро (Маврокастрон), Ферієрвар (Ференцвар), Читате-Альба (Біле місто). З 1503 р. тут укріпилися турки, які назвали захоплене ними місто Акерман (Ак-кермен – „Біла фортеця”). Після російсько-турецьких війн у 1812 р. Акерман перейшов під владу Росії, турецька назва збереглася. У 1944 р. місту повернули давню слов’янську назву – Білгород з означенням – за річкою – Дністровський. Назва річки походить зі скіфсько-сарматських часів і означає „південна річка”.
Яка ж історія Білгорода-Дністровського? Приблизно в VІІ – VІ столітті до нашої ери греки починають колонізацію Північного Причорномор’я і засновують свої торгові факторії на узбережжі Чорного моря. Вважається, що саме греки заснували на місці нинішнього Білгород-Дністровського місто, назвавши його Тіра. Ось що писав про Тіру за часів панування римлян Іван Красовський:
„Перші римські війська з’явились в Тірі, очевидно, в третій чверті І ст.. до н.е., але вже після завоювання Дакії Трояном римські загони в місті знаходились постійно. Військовий гарнізон міста був відносно невеликим й спочатку складався з солдат V Македонського легіону, але вже в середині ІІ ст. н.е. в нього входили солдати трьох легіонів - V Македонського, ХІ Клавдієвого й І Італійського. Про проходження служби в Тірі солдатами цих легіонів свідчать знайдені при розкопках міста клейма на черепиці з вказівкою найменування легіонів. Біля міської пристані знаходилась стоянка військових кораблів Мезийської флотилії, основна база якої була біля міста Новіудан на Дунаї. Крім того, в Тірі також розміщувались допоміжні загони римської армії, гарнізон розміщувався відособлено, в окремій частині міста – так званій „цитаделі”. На цій території були проведені значні будівельні роботи, змінене планування міста. Оборонна стіна раннього еллінського періоду в перші століття нашої ери була підсилена додатковим кам’яним панциром. Вулиці по тим часам були досить широкі (до 3 метрів), вимощені плитами з каміння...
Майже за 200-літній період перебування римського гарнізону в Тірі тут проходили службу тисячі римських солдат і офіцерів. Тіра являлась своєрідним форпостом, значно віддаленим від нижньодунайських кордонів імперії. Спираючись на військовий контингент римлян, а у випадку необхідності при підтримці місцевого населення місто подібно хвилерізу довгий час приймало на себе перші хвилі ударів варварських племен, що прямували до кордонів імперії. Посилившись в середині ІІІ ст. н.е. натиск цих племен змусив римлян сконцентрувати свою увагу на дунайському відрізку кордону. Один за одним під натиском готів падали античні центри цивілізації. Прийшла черга й Тіри...
В 238 році нашої ери Тіра пала. Місто було спалене, розграбоване й зруйноване. Через деякий час життя в місті відродилося, але Тіра вже більше ніколи не змогла досягти свого минулого процвітання й блиску.”
На початку VІ ст. угри й болгари займають Північне узбережжя Чорного й Азовського морів. Тіра, яка називається вже Білгородом в VІІ – VIII ст. стає одним з найбільших міст цього регіону. В 677-679 роках Білгород був резиденцією болгарського хана Аспаруха. Саме звідси військо болгар рушило на Візантію, і вже в 680 році на мапі Європи з’являється нова держава - Болгарське царство.
З VІІІ століття Білгород вже у сфері впливу ранньослов’янського племені тиверців. В 915 році Білгород був зруйнований печенігами.
Після розпаду Київської Русі місто входить до складу Галицько-Волинського князівства й могло стати головним портом нового королівства. Але на Русь нахлинули монголо-татари. В 1241 Білгород захоплюють орди хана Ногая, і на цих землях закріплюється Ногайська орда. В 1288 році між Ногаєм і генуезькими купцями був укладений договір за яким Білгород стає власністю генуезців. В 1362 році їх господарюванню в Білгороді поклало край повстання жителів міста. Білгород стає вільним містом й починається його бурхливий розвиток. Карбується власна монета, відроджується торгівля, розвиваються ремесла. Чисельність жителів виростає до 20000 жителів.
Іван Красовський про ті часи писав : „В кінці XIV століття Білгород ввійшов до складу Молдавського князівства, що знаходилось під протекторатом Угорського королівства. В 1359 році Молдавія здобула незалежність й почала швидко розвиватись. Тут величезну роль зіграла Четате-Альба, як тоді називався Білгород. Через Четате-Альбу йшли основні торгові потоки й місто являлось одним з найбільших центрів культури й ремесла Молдавського князівства. Саме тому молдавські господарі приділяли особливу увагу зміцненню обороноздатності міста. В цей період було багато зроблено для відновлення старих й будівництва новий оборонних кріпосних споруд.”
У 1484 р. місто було захоплене Осьманською імперією. Турки значно посилили Акерманську фортецю. Запорожці в XVI – XVII століттях періодично здійснювали набіги на околиці міста, а в 1594 році навіть захопили фортецю. Турки в боргу не залишались і також з причорноморських берегів здійснювали набіги на Поділля , Брацлавщину й навіть Волинь.
За часів турецького панування на території фортеці, в центрі, так званого, громадського двору була побудована мечеть. Археологи вважають, що була вона побудована на фундаменті православного храму ХІІ-ХІІІ століття.
Найбільшу цікавість у відвідувачів Білгорода-Дністровського викликає фортеця.
Так як на території міста перехрещувалися шляхи караванів купців, потреба у захисті існувала завжди. Тому важко зараз з достовірністю сказати, хто саме почав зводити тут високі мури та неприступні башти. Відомо, що будували фортпост протягом двохсот років, приклали до цього руку і молдавани, і генуезці, і турки. Праця стількох народів дала свої плоди: фортеця була надміцним військово-технічним комплексом. Збудована на високому скелястому березі Дністровського лиману з місцевого каменю – вапняка. У плані це неправильний багатокутник площею більш як 9 га. Довжина оборонних стін - близько 2,5 км, висота башт на мурів - від 5 до 15 метрів, товщина від 1.5 до 5 м. З боку Дністра, з півночі, немає рову, а от з інших трьох боків він є. Колись цей 14-метровий штучний канал заповнювався водою - і фортеця ставала тим більш неприступною.
Внутрішніми оборонними стінами фортеця розділена на 4 двори. Найстаріша частина (ХІІІст.), називається Цитаделлю. Це своєрідна фортеця в фортеці. Коли інші частини твердині підкорялися ворогу, тут ще довго можна було підтримувати оборону. Саме у цій частині замку мешкав комендант фортеці, містились військові штаби, тут же були й гареми. Прямокутна у плані, з кутовими циліндричними баштами, цитадель була однаково неприступна з усіх боків. Місцеві ексурсоводи розповідають про золоті скарби, залишені тут турками, про чудовий водогін, про перебування тут О. Пушкіна, Лесі Українки, І. Нечуй-Левицького, К. Паустовського, А. Міцкевича та В. Катаєва. А одна з башт носить ім'я великого вигнанця античності - Овідія.
Стіни фортеці були укріплені рекордним числом башт - їх було 34, круглих, циліндричних, з глибокими пивницями, з шатровими дахами. Звичайно, не всі збереглися до наших часів. Кожна з башт мала своє призначення, звідси й їх назви: Темниця, Комендантська, Скарбниця. Вхід до фортеці оберігали міцні Кілійські ворота з підйомним мостом та двома решітками-герсами.
Окрім фортеці, у Білгороді-Дністровському варто подивитися Вірменську церкву (XV – IXI ст.), Грецьку церкву (XV – XVI ст.), а також Підземну церкву св. Іоанна Сучавського (XIV – XIX ст.). За легендою, ця церква побудована на місці кам’яної криниці, де у 1330 р. татари замордували молдовського купця Іоана, який відмовився прийняти мусульманство.
http://blacksea.nezabarom.com.ua/ua/belgorod-dnestrovskiy/
http://www.viaduk.net/clients/unp.nsf/0/9EA243AE61FDFE9EC2256D9C000E042D?OpenDocument
http://www.castles.com.ua/index.php?id=bd
http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/15/bel-dnestr.php
http://www.radiosvoboda.org/article/2006/06/7820018C-0B9C-48DB-8F63-E27ABC2B2B86.html
http://www.bdn.odessa.ua/tyras/
http://www.bdn.odessa.ua/fort/
http://www.highway.com.ua/art.php?id=19276
http://mskifa.narod.ru/bilgorod.html
|
|
09:16 am
[Посилання] |
моє враження від конференції з Мілою Зборовською
Що я взяла для себе з цієї конференції? По-перше, мене давно цікавило, як автор ставиться до зауважень і правок редактора. Про це багато розповідала пані Зборовська. Вона, наприклад, казала, що спочатку сперечалася з редактором, а потім приходила додому і аналізувала його зауваження. Але, звичайно, усі автори по-різному це сприймають, і зараз мені було б цікаво послухати автора, який більш нетерпимий до критики; як працювати тоді? Міла Зборовська озвучила основні, на її думку, завдання редактора: робити текст яснішим, слідкувати за логічним викладом. Також, авторка сказала, що переписувала книгу в ході редагування два рази-теж було цікаво, скільки може тривати редагування видання і як до цього ставиться сам автор.
Та, звісно, на цю зустріч краще було б прийти попередньо познайомившись з книгою "Код української літератури".Адже зустріч не передбачала розповіді про книгу. Четверокурсники, для яких призначалася ця конференція, певний час аналізували цю книгу і деякі з них навіть бачили її попередній варіант (авторка розповіла, що книга перероблялася з докторської монографії у навчальне видання).
|
|
10:28 pm
[Посилання] |
п'ятниця!
Привіт всім! Як ваша п'ятниця? Я хотіла подивитись класний фільм, але натрапила на спортивну гімнастику, що теж непогано. Зараз вирішила зайти в інтернет, бо Олег дивиться "Бумер", а я не хочу.
Настрій:  satisfied
|
|
11:05 pm
[Посилання] | Ввечері йшла додому з радісним очікуванням, що мені записали Динамо-Шахтар, все класно, мені записали і навіть не сказали рахунок (!), я дивлюсь перший тайм, там страшенна рубка-видаляють шахтаря, виганяють Луческу(тренера ШД), перший тайм переграють на 5 хвилин. Коротше, я в передчутті другого тайму натискаю на паузу і йду на кухню зробити чайок, повертаюсь-а другий тайм не записався!!!!!.....
Є справедливість на світі? Замість другого тайму іду робити практичне на Майдаченка...Ех!
|
|
11:30 pm
[Посилання] | Ура! Сьогодні випав ПЕРШИЙ сніг! Коли ввечері дивлюсь у вікно, там все наче світиться, ніби не пізний вечір, а сутінки.
|
|
12:56 am
[Посилання] | Сьогодні шукала інформацію на свій сайт, а саме англійський гумор і натрапила на дещо цікаве. Цитую:
Один из самых распространенных приемов, на которых строятся английские анекдоты – это прием обыгрывания многозначности слов, что часто создает взаимонепонимание и комический эффект.
Например:
Passenger: Guard! How long will the next train be?
Пассажир: Проводник! Какой будет следующий поезд? (имеется в виду время прибытия)
Guard: About six carriages, sir.
Проводник: Вагонов шесть, сэр. (имеется в виду длина поезда)
В английском языке слово “long” используется в двух своих значениях, сначала – времени, затем – длины. В приведенном анекдоте вопрос How long? можно понять двумя способами 1) Насколько длинный? 2) Как скоро? На этом и основывается непонимание, вызывающее комический эффект в приведенном анекдоте.
|
|
11:55 am
[Посилання] | Хочу помістити тут цитати Маркеса. Пам'ятаю, коли перший раз прочитала їх, вони мене дуже вразили. Може, хтось ще не читав
1)Я люблю тебя не за то, кто ты, а за то, кто я, когда я с тобой.
2)Ни один человек не заслуживает твоих слез, а те, кто заслуживают, не заставят тебя плакать.
3)Только потому что кто-то не любит тебя так, как тебе хочется, не значит, что он не любит тебя всей душой.
4)Настоящий друг – это тот, кто будет держать тебя за руку и чувствовать твое сердце.
5)Худший способ скучать по человеку – это быть с ним и понимать, что он никогда не будет твоим.
6)Никогда не переставай улыбаться, даже когда тебе грустно, кто-то может влюбиться в твою улыбку.
7)Возможно, в этом мире ты всего лишь человек, но для кого-то ты – весь мир.
8)Не трать время на человека, который не стремиться провести его с тобой.
9)Возможно, Бог хочет, чтобы мы встречали не тех людей до того, как встретим того единственного человека. Чтобы, когда это случится, мы были благодарны.
10)Не плачь, потому что это закончилось. Улыбнись, потому что это было.
11)Всегда найдутся люди, которые причинят тебе боль. Нужно продолжать верить людям, просто быть чуть осторожнее.
12)Стань лучше и сам пойми, кто ты, прежде чем встретишь нового человека и будешь надеяться, что он тебя поймет.
13)Не прилагай столько усилий, все самое лучшее случается неожиданно.
|
|
01:53 pm
[Посилання] | Привіт всім, хто вже зареєструвався в ЖЖ і удачі тим, хто приєднається пізніше! А по цих іменах і не всіх пізнаєш.
"Мне кажется, что когда люди сочиняют свои регистрационные адреса для Сети, они узнают о себе больше, чем могут сказать данные им при рождении имена." (Дуглас Коупленд) Я так не думаю, а ви?
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
lika_vir